Вже вечір засвічує зорі і гори стоять в тишині.
Пливу по життєвому морю, і сумно на серці мені.
Що час пролітає так скоро. Роки за роками летять.
Недавно ходили ми в школу. А вже на висках тридцять п'ять.
Кружляє зима в заметілі. Сніжинки, як мрії летять,
Тривоги, розлуки похмілля. А вже на висках п'ятдесят.
Вже діти дорослі є внуки. Постаршало місто, село,
Не можемо тільки збагнути, коли це так швидко пройшло.
Лиш радість на серце лягає, що віра в Ісуса в нас є.
І світло в душі моїй сяє. Ісус це майбутнє моє.
***
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проповеди : Как Его слышать? - Андрей Бичукин Сие написано мною не для того, что кого-либо удивить или вызвать на диспут, но для тех, кто уже и сам заметил в своей жизни подобное действие Святого Духа или тем, кто сам ищет и готов ноходить Бога во все частичках своей жизни. Если же кто-то будет расстроен моим свидетельством, то может быть эта маленькая сказка смягчит Ваше сердце http://www.4oru.org/slovo.15804.1.html
