На землі є літо і весна,
Знаємо: є осінь, є зима;
А коли ввійдемо в Божий рай,
Місце те — без зим, там теплий край.
На землі мандруєш — є піски,
Часом ноги зранені твої;
А в домівці рідній, не земній,
Там ходитимеш по вулиці золотій.
Нарікає хтось: йому не вір,
А про того знай, що він злодій;
Небеса — країна без гріха,
Там брати усі, усі рідня.
Уночі нам темно без зорі,
Добре, якщо світять ліхтарі;
А у небі сонця хоч нема,
Не відоме слово там “пітьма”.
Часом спека, часом буревій, -
Захисти, Ісусе Боже мій.
Час прийде — ввійдемо в небеса,
Алілуя, Господу хвала!
|
