“Як хоче хто іти за Мною,
Хай зречеться себе самого.
І візьме хрест свій з той метою,
Пробуджений від сна тяжкого”, –
То правідник Матвій говорив
Про Бога нашого, Хріста,
Чрез Біблії пресвяте Слово
Та чутка йде в усі міста.
Христос шукає, хто готовий
Йому віддать життя усе –
Сувора кара за невір’я
Нікого з грішних не мине.
Господь життя Своє поклав
За щастя людства на планеті,
Він гріх наш страшний подолав
І вдячні ми Христовой смерті.
Своє життя віддать ми згідні,
Щоб бути учнями Ісуса;
Відважні люди крізь потрібні,
Тому всечасно я молюся
Щоб Дух Святий зійшов до мене,
Щоб Бога любив більш за все,
Щоб хрест свій повалить на себе
Й за Богом йти життя усе.
Зрівнять не можна людську жертву
З великой жертвою Христа,
Тому іти ми будем вперто
За нашим Богом до кінця.
Ісус не прагне жертв для Себе,
Він – Бог любові і надій,
Бажає мілості від тебе
І Він спасе тебе, повір!
Комментарий автора: Ця поєзія є реакцією на оповідання П.М.Ярошевіча "Жертва Богу", надрукованому в українськім журналі "Євангельський голос" №4(140), жовтень - грудень, 2002
Кушнир Яков,
Нью Йорк, США
Родился в 1957 году и жил в г. Одессе. В Америке проживаю c июня 1989. К Богу и святой вере обратился в 1999 году. Являюсь прихожанином пятидесятнической церкви пастора Яручика. В восхвалении словом Иисуса получаю неоценимую помощь и поддержку от жены Александры. e-mail автора:alexyakny@earthlink.net
Прочитано 10206 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 3
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Два чоловіки (Two Husbands) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
Unpenitent, I grieve to state,
Two good men stood by heaven's gate,
Saint Peter coming to await.
The stopped the Keeper of the Keys,
Saying: "What suppliants are these,
Who wait me not on bended knees?
"To get my heavenly Okay
A man should have been used to pray,
Or suffered in some grievous way."
"Oh I have suffered," cried the first.
"Of wives I had the wicked worst,
Who made my life a plague accurst.
"Such martyrdom no tongue can tell;
In mercy's name it is not well
To doom me to another hell."
Saint Peter said: "I comprehend;
But tribulations have their end.
The gate is open, - go my friend."
Then said the second: "What of me?
More I deserve to pass than he,
For I've been wedded twice, you see."
Saint Peter looked at him a while,
And then he answered with a smile:
"Your application I will file.
"Yet twice in double yoke you've driven...
Though sinners with our Saints we leaven,
We don't take IMBECILES in heaven."
